Бюджетна історія Черкас: як депутати ухвалюють міський  кошторис 

20.01.2020

{{ article }}

У Черкасах сформувалась негативне правило - приймати міський бюджет з порушенням вимог законодавства, з року в рік не вкладаючись у визначені терміни.

Наприкінці 2019 року, 2 грудня, міська рада опублікувала проєкт рішення, “запрограмувавши” обговорення бюджету з громадою на 17 грудня.  З того часу жодних порухів у процедурі його затвердження не було. За прогнозами фінансистів доходи міського бюджету складуть 2,724 мільярди гривень, а видатки відповідно 2,708 мільярдів.

Проект бюджету-2020 був внесений до порядку денного виконкому 12 грудня під першим номером, однак на засіданні це питання зняли, пояснивши тим, що нібито не встигли підготувати проект. При тому, що цей самий проект на той момент був у загальному доступі уже 10 днів. Далі відбулось засідання виконавчого комітету, і до сесійної зали головний фінансовий документ громади потрапив лише 27 грудня 2019 року, тобто за день після межі, визначеної законодавством. За проєкт бюджету проголосували 25 обранців.  

Рішення підтримали депутати від фракції “Батьківщина” на чолі з міським головою Анатолієм Бондаренком: Роман Діскант, Олексій Мельник, Валерій Міняйло, Руслан Петрив, Юрій Петрик та Тетяна Чорнобіль, “свободівці” на чолі із секретарем міської ради Ярославом Нищиком Андрій Куча, Антон Ведула, Максим Шило та Іван Косенко, “Черкащани”: Павло Карась, Ігорь Кривошеєв, Григорій Кузьменко, Олександр Сендецький та Іван Сухарьков, а також представники новосформованої групи “Слуга народу”: Артур Акопян, Володимир Бурячинський, Олександр Дишлюк, Роман Шевченко, Микола Фомич та Олена Шевченко. Крім того, свій голос віддав член “Громадянської позиції” Ігор Очеретяний. Утримались від голосування член “Самопомочі” Олексій Романов та член Партії вільних демократів Василь Соломаха, не голосували Станіслав Лукирич, Руслан Лола та Максим Шадловський, - всі троє позафракційні. 

Ми розповідаємо, як проходила підготовка проекту бюджету на 2020 рік та пригадуємо, як депутати голосували за міський кошторис у попередні роки.

Згідно із законом, бюджет міста має бути затверджений до 25 грудня. Голосуванню на сесії передує процедура. Спочатку проект документу затверджує міськвиконком, далі – бюджетна комісія. Опісля за 20 днів до голосування має з’явитися проект рішення, який врешті буде внесено на розгляд ради.

Бюджет-2019
Бюджет Черкас на 2019 рік міська рада ухвалила 24 січня 2019 року, тобто із запізненням на місяць. Відповідне рішення підтримали всі присутні на засідання - 34 депутати. Результати поіменного голосування за бюджет на сайті міської ради відсутні.

Доходи міського бюджету на 2019 рік спланували у обсязі 3,26 мільярди гривень, видатки – 3,25 мільярда гривень. Це поки що найбільша сума видатків у історії міста. У подальшому депутати 11 разів вносили зміни до свого рішення.
Бюджет розвитку міська рада підтримала лише 5 березня. Зроблено це було без обговорення в сесійній залі.

Бюджет-2018
Міський бюджет Черкас на 2018 рік ухвалили 29 січня 2018 року. Того року Черкаси стали останнім містом-обласним центром в країні, яке ухвалило бюджет. Загалом це найпізніша дата для цієї каденції.

При цьому проект набрав необхідну кількість голосів лише з п’ятого разу. Крім того, засідання отримало скандальний окрас, адже мінімальна необхідна кількість голосів у залі зібралася лише після втручання молодиків у чорному одязі та балаклавах, а також представників лояльної до мера організації «Національний корпус». І хоч офіційний сайт ради кваліфікував чоловіків як «АТОвців», це твердження на сьогодні виглядає більш ніж сумнівно. Після засідання депутати скаржилися, що невідомі ображали їх та не випускали із сесійної зали. Поліція відкрила кримінальне провадження, на сьогодні результати розслідування невідомі.




Згідно з результатами поіменного голосування, «За» проголосували 22 депутати, 12 утрималися, 1 проголосував проти. Голоси «За» віддали члени фракцій «Батьківщина», «Свобода», «Самопоміч», «Черкащани» та кілька позафракційних. Єдиний, хто голосував проти – Микола Мирза (БПП). Утрималися представники БПП «Солідарність», «Партії вільних демократів», «Громадянська позиція» (екс-УКРОП).

Доходи були сплановані у обсязі 3,27 мільярди гривень, видатки – 3,19 мільярди. Протягом року депутати 9 разів вносили зміни до свого ж рішення.

Найбільш скандальними і резонансними були зміни, ухвалені на таємній «Канівській сесії» 22 серпня минулого року. Тоді 22 депутати міської ради на чолі з мером вирішили провести засідання в місті Каневі, і там розподілили більше 200 мільйонів гривень. Анонс засідання був розміщений на сайті міської ради уже постфактум.

В подальшому правоохоронні органи розслідували законність проведення засідання у такому форматі, а восени Черкаський окружний адміністративний суд заблокував частину рішень.

Бюджет-2017
Міський бюджет на 2017 рік був ухвалений вчасно – 16 грудня 2016 року. Це єдиний випадок протягом цієї каденції, коли головний документ міста був ухвалений без запізнення.

22 депутати проголосували «За», 1 – проти, 10 – «утрималися». Тобто рішення ухвалено мінімальною кількістю голосів.
Згідно з результатами поіменного голосування міський кошторис підтримали депутати із фракцій БПП «Солідарність», частина «Партії вільних демократів», «Свобода», «Радикальна партія» та «Батьківщина». Єдиним, хто голосував проти виявився депутат від «Самопомочі» Олексій Романов. Утрималися – УКРОП, «Черкащани», «Самопоміч» та частина ПВД.

Дохідна частина була закладена у розмірі 2,68 мільярди гривень, видатки – 2,59 мільярди. Надалі, починаючи із лютого 2017-го, депутати 15 разів вносили зміни до свого рішення.

Бюджет-2016
Міський бюджет 2016-го року депутати затвердили із запізненням на місяць – 28 січня 2016 року. Це перше рішення про бюджет для міської ради цієї каденції.

«За» проголосували 34 депутати. Інформація щодо поіменного голосування на сайті міської ради відсутня.

Рада визначили доходи міського бюджету у сумі 1,94 мільярди гривень, а видатки – 1,85 мільярдів. Надалі депутати ще 12 разів коригували своє рішення.

Як показує історія, зазвичай існує дві причини затягування ухвалення бюджету: це внесення до кошторису якомога більшої кількості депутатських побажань та слабка більшість. На сьогодні щонайменше із другим пунктом проблем у міського голови немає: у його розпорядженні 25+ голосів, що по черкаських мірках ще та розкіш. Отже, тепер для прискорення процесу лишилося лише вгамувати апетити депутатів із цієї більшості.

Наразі, за постійними оновленнями кампанії можна слідкувати:
В соціальній мережі Facebook на сторінці «Місцеві депутати. Атестація»
Докладніше про громадську кампанію «Атестація депутатів місцевих рад»

Громадська кампанія «Атестація депутатів місцевих рад» спрямована на сприяння вирішенню проблеми низького рівня відкритості, прозорості та підзвітності виборцям депутатів 23 місцевих рад з 17 областей України, а також підвищення поінформованості громадян про діяльність місцевих депутатів. Проект «Атестація депутатів місцевих рад» реалізується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» разом з партнерськими організаціями з 16-ти регіонів України за підтримки Національного фонду демократії (NED, США). У 2016 році апробація методології відбулася в місцевих радах Одеської області за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», з 2018-го року за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» відбувається розробка веб-платформи «Місцеві депутати. Атестація». В місті Черкаси за реалізацію ініціативи відповідає Черкаська обласна організація Комітету виборців України.