«Питання є, але далі будемо працювати». Яким бачать майбутнє Харкова міські депутати та експерти

03.04.2023

Депутати Харківської міської ради, представники громадського сектору та експертного середовища зустрілися нещодавно на онлайн-платформі Харківського прес-клубу – на публічну дискусію «Харків: сьогодення та майбутнє». Задля того, аби обговорити питання, які є найбільш нагальними та важливими для Харкова у найближчій перспективі. 

Захід був умовно поділений на 2 частини: спочатку народні обранці представили свої стислі звіти про депутатську діяльність у важкий воєнний 2022 рік, а потім, разом із експертами, запропонували свої «5 речей, які першочергово потрібно зробити (змінити) в Харкові після перемоги».

І, хоча відзвітувати у публічному просторі напередодні було запропоновано депутатам від усіх фракцій (депутатських груп) Харківської міської ради, виступити зголосилися тільки представники Блоку Світличної «Разом», партій «Європейська солідарність» та «Слуга народу», а також 2 позафракційні депутати.

За словами Дмитра Булаха (Блок Світличної «Разом»), у 2022 році Харківська міськрада «взагалі працювала достатньо умовно, тобто «скомкано». Оскільки фактично призупинилася діяльність депутатських комісій, пленарні засідання ради перейшли в Zoom-формат, знизилася кількість звернень від виборців. З початку повномасштабного вторгнення він активно займався волонтерською діяльністю, доправляв гуманітарну допомогу до різних населених пунктів області, а також допомагав нашим військовим. Через складну безпекову ситуацію, прийом виборців пан Дмитро здійснював у телефонному режимі або через електронне листування.

Попереднього речника багато в чому підтримала Ірина Гончарова («Європейська солідарність»). Вона повідомила, що за минулий рік вдалося провести лише 4 сесії ради. З огляду на те, що не збираються постійні депутатські комісії, підготовка до пленарних засідань перейшла на менш якісний рівень, порівняно з попередніми періодами. Депутатка минулого року готувала звернення, зокрема, до Державної служби праці – в інтересах медичних працівників Харкова, котрих було відправлено на «простій» або у відпустку власним коштом. Пані Ірина зазначила, що канцелярія міськради, в умовах війни, належно запрацювала лише десь із серпня. І з тих пір вона, за зверненнями харків’ян, писала запити щодо захисту архітектурних об’єктів Харкова, неналежного функціонування деяких Пунктів незламності. А ще А ще депутатка організовувала гуманітарну видачу психотропних ліків для людей із ментальними порушеннями.

Її колега по фракції Андрій Іванов акцентував, що звик діяти за принципом «є проблема – треба її вирішувати». Він повідав, що з початку широкомасштабної агресії росії проти України, активно долучився до організації евакуації містян з Харкова, який потерпав він постійних обстрілів. Усього, за його словами, разом із колегами-волонтерами, було вивезено понад 5000 осіб. Натомість, у місто завозилася гуманітарна допомога. Спільно з міськими службами налагодили зварювання протитанкових «їжаків». Щодо взаємодії з Харківською міською радою, пан Андрій зауважив: «Питання є, але далі будемо працювати».

Олександр Котуков («Слуга народу») повідомив, що ще напередодні 24 лютого він, з низкою інших депутатів, ініціювали зміни до Програми розвитку цивільного захисту та підвищення рівня публічної безпеки у Харкові на 2018–2025 роки, спрямовані на сприяння організації системи територіальної оборони у місті. З 1-го дня війни він включився до волонтерської діяльності – доставляли нужденним городянам та військовим ліки, продукти, гарячі обіди, паливо тощо. Також, на думку пана Олександра, навіть під час війни необхідно підтримувати молодь, спорт, культуру та освіту в місті. Тому ним із колегами було запропоновано створити муніципальний спортивний клуб «Харків», і в 2022 році він розпочав свою діяльність. Зараз у програмі футзал, але є ще амбіційні плани щодо гандболу та інших видів спорту. З міркувань безпеки прийом громадян понад пів року не проводився, але з осені розпочалися зустрічі Олександра Котукова з мешканцями за місцем їх проживання. А з початку 2023 року відновлено роботу громадської приймальні депутата. І на звернення сьогодні служби реагують доволі швидко.

Позафракційний депутат Сергій Сирота зазначив, що з початку війни займався евакуацією городян, волонтерською діяльністю, допомогою Збройним силам України. З огляду на це, він протягом року не написав жодного письмового депутатського звернення. Однак до нього та його помічниць харків’яни зверталися і за телефоном, і через Фейсбук, і через месенджери. І він у телефонному режимі багато питань вирішував через відповідні муніципальні служби. Приміром, коли, в результаті вибуху, в одному з будинків у під’їзді повибивало шибки та вікна, після повідомлення пана Сергія комунальники «чітко й швидко» все залагодили за допомогою ДСП. До речі, за словами депутата, його з Іриною Гончаровою постійна комісія не збирається ще й через те, що все технічне обладнання, яке забезпечувало роботу комісії, та знаходилося в будівлі Харківської облдержадміністрації, було знищене в результаті потрапляння в ХОДА ворожої ракети. «Мабуть, потрібен час, щоб все це до ладу довести», – зауважив Сергій Сирота.

Сергій Терещук, який теж є позафракційним, підкреслив, що 2022 рік був найскладнішим за всю сучасну історію України. І це, безумовно, відобразилося й на роботі депутатів Харківської міськради. Так, якщо в 2021-му він подав близько 200 депутатських звернень, то в минулому – в десять разів менше. І нині основні питання, які виникають, вдається вирішувати у депутатських чатах. У лютому 2022 року гостро постала проблема закритих бомбосховищ, які вдалося доволі швидко відкрити, щоб люди мали прихисток під час обстрілів. Вирішувалися певні комунальні питання. Пан Сергій включився і в надання гуманітарної допомоги, зробивши акцент на допомозі особам з маломобільних груп населення.

Між депутатами виникла й певна дискусія щодо того, наскільки ефективним є вирішення питань городян «у ручному режимі», що набуло широкого практичного застосування за останній рік. З одного боку, це дозволяє оперативно надавати допомогу тим, хто її потребує – говорили Андрій Іванов та Сергій Терещук. А з іншого, як наголосив Дмитро Булах, тут проявляється певна «смаківщина», коли чиновники діють «на свій смак» – з одними депутатами комунікують та вирішують питання, а з іншими – не комунікують, і не вирішують. «Це не система, а просто особисті відносини, як правило», – зауважив пан Дмитро.

Після цього він мусив залишити онлайн-дискусію, оскільки поспішав на інший захід.

Тому пріоритети майбутнього розвитку Харкова від депутатів, які пропонувалися у другій частині заходу, тезисно представлені нижче вже без його участі:

Олександр Котуков:

1.  Розбудова сучасної системи роботи зі зверненнями та вирішенням місцевих проблем. 
2.  Підтримка стартапів.
3.  Оптимізація та скорочення кількості виконавчих органів Харківської міської ради (ХМР).
4.  Оптимізація та скорочення кількості комунальних підприємств.
5.  Підтримка бізнесу та створення умов для інвестицій.

Сергій Терещук:

1.   Створення депутатських фондів, які допоможуть депутатам реагувати на потреби виборців.
2.   Більш прозора робота ХМР.
3.   Упорядкування роботи структур ХМР.
4.   Розвиток освіти, спорту, міжнародних відносин.

Сергій Сирота:

1.  Відновлення зруйнованого житла та інфраструктури міста.
2.  Започаткування віртуального кабінету депутата на сайті ХМР.
3.  Має вирішуватися екологічна проблематика.

Андрій Іванов:

1.  Реабілітація (соціальна, психологічна тощо) постраждалих харків’ян.
2.  Відкритість діяльності міськради, комунальних підприємств.
3.  Забезпечення безпеки освітнього процесу.
4.  Інновації, залучення інвесторів.

Ірина Гончарова:

1.  Прозорість діяльності ХМР та її комунальних підприємств.
2.  Поліцентрична концепція розвитку міста (коли основні інституції розташовані не тільки в центрі, але й і в інших районах).
3.  «Генплан участі» Харкова.
4.  Місто для людей, а не для автівок.
5.  Перетворюємо «кам’яні джунглі» на місто, дружнє для всіх форм життя.

Після депутатів до обговорення долучилися й експерти. 

Першим перелік свій 5 речей, які першочергово буде потрібно зробити після перемоги, представив Денис Подьячев, політолог, керівник організації «Український соціологічний стандарт»:

1.  Зробити аудит усіх міських КП з метою оптимізації (скорочення неефективних, дублюючих тощо).
2.  Ініціювати капітальний гео-просторовий аудит міста, яке через війну зазнало суттєвих перетворень, оскільки відбулися тотальні зміни, пов’язані з переміщенням населення.
3.  Прийняти концепції реконструкції постраждалих районів.
4.  З залученням громадськості та експертного середовища визначити оптимальну модель перепрофілювання економіки міста з метою сприяння галузям, що здатні у майбутньому забезпечити якнайшвидше зростання.
5.  Під час останньої (сподіваюся) ітерації роботи топонімічної комісії забезпечити прийняття нею більш виважених рішень, ніж черговий «проспект ім. Харківських Харків’ян».

Артем Сосіпатров, експерт з розвитку громадського транспорту, координатор ГО «Зелений фронт»:

1.  Підвищити якість комунікації міської ради з громадянами – сконструювати механізм впливу громади на муніципалітет.
2.  З’ясувати, які галузі економіки можуть стати драйверами майбутнього економічного розвитку Харкова.
3.  Розбудувати безпекову та безпечну інфраструктури міста (теплопостачання, водопостачання тощо).
4.  Врахувати важливість природа в місті, рекреації.
5.  Забезпечити належний розвиток громадського транспорту, аби було втілено принцип: місто не для автівок, а для людини.

Віктор Дворніков, архітектор, що займається охороною пам’яток культури та фіксацією шкоди, завданої внаслідок воєнних дій: 

1.   Об’єкти культурної спадщини є елементами нашої спільної самоідентифікації, тому мають бути захищеними.
2.   Потрібно розвивати власну культуру як основу майбутнього піднесення.
3.   Має бути комплексна візія майбутнього розвитку міста.
4.   Пошук «продукту», який Харків може давати світу.
5.   Надання можливостей людям щодо визначеності розвитку міста.

Микола Благовестов, «Асоціація молодіжних лідерів України»:
Головна ідея – забезпечити максимальні умови для повернення молоді. Задля цього:

1.  Створити умови для розвитку підприємництва молоді.
2.  Сприяти молоді з вирішенням житлового питання.
3.  Мають працювати соціальні ліфти для молоді.

Михайло Камчатний, директор Інституту свободи і конкуренції

1.   Люди не їдуть просто у дома і квартири, вони їдуть туди, де їм комфортно. На цьому принципі й необхідно розвивати місто.
2.   Створити відкритий реєстр постраждалих від війни, і виплатити їм грошову компенсацію вартості житла.
3.   Здійснити ревізію міського бюджету та скорочення розходів на різні служби та комунальні підприємства.
4.   Провести адмінреформу – скоротити чисельність районів міста або взагалі їх ліквідувати, щоб скоротити управлінський апарат, але при цьому надати більше прав органам самоорганізації населення.
5.   Вирішити проблему невизначеності з власністю. Влада має позбавитися власності та невластивих функцій. Натомість, більше прав і повноважень передати ОСББ.

Звісно, що представлені думки були суб’єктивними, але ця суб’єктивність, будучи узагальненою, має «народити» певну об’єктивність щодо бачення планів розвитку міста після завершення війни. Даний матеріал буде надіслано до Харківської міської ради та, сподіваємось, врахований у її подальшій роботі.

P.S. Відеотрансляцію публічної дискусії «Харків: сьогодення та майбутнє» можна переглянути за посиланням.